Конотопська відьма

за повістю Григорія Квітки-Основ'яненка

Оригінальна сатирично-реалістична повість розповідає про життя містечка Конотоп, козацьку старшину, сотника славної конотопської сотні Микиту Уласовича Забрьоху, його писаря Прокопа Ригоровича Пістряка та про відьму Явдоху Зубиху.

ОБРАТИ КВИТКИ

Про виставу

«Давно мріяв здійснити постановку «Конотопської відьми» за повістю Г. Квітки-Основ'яненка. Історія, викладена автором, на мій погляд, є достатньо актуальною, хоча і вирішена в жанрі сатиричної комедії. Тут присутні точні архетипи, з якими мені як режисерові цікаво працювати. Є бажання зберегти стиль і атмосферу твору. Повість досить відома і знана серед широкого загалу. Такою саме популярністю користувалася вистава «Конотопська відьма», (прем'єра відбулася у 1982 році) завдяки автору інсценізації Богдану Жолдаку та композитору Ігору Покладу протягом багатьох років з незмінним успіхом йшла на сцені театру Франка.

Ми зробили власну версію. Для мене головною темою став вибір між двох сил – Світла і Темряви. Це у глобальному розумінні, але цей вибір може бути набагато об'ємніший і різноманітніший. У повісті присутні історія кохання і відчуття неминучої війни, адже ж одним із лейтмотивів твору є те, що до сотника постійно надходять листи-накази, аби він із своєю сотнею виступав у похід на захист держави. І ще багато різних підтем, які є суголосними із нашими проблемами: тема влади, яка випадково потрапляє не до тієї людини, а вона через лінощі та нерозуміння призначає своїм намісником ще більш невідповідну особу, яка за будь-яких обставин прагне скористатися з цієї ситуації у власних інтересах. Автором у творі закладено чимало сенсів політичних, життєвих, духовних… Певною мірою це своєрідна казка із жахливим фіналом. Персонажі зрікаються Віри і покладаються на темні сили. А людина без Віри перестає бути Людиною, перетворюючись на пішака, який не здатен ані змінити власне життя, ані протидіяти тому, що відбувається навколо. А ще дуже цікаво і глибоко Г. Квіткою-Основ'яненком розкрита тема катаклізмів, що відбуваються в природі – посуха «відьми покрали дощі і роси». Це теж певна метафора, що, на мій погляд, асоціюється із сьогоднішніми світовими надприродними явищами: як то землетрусами, повенями, цунамі, що відбуваються у різних частинах земної кулі.

Можливо, це теж вплив втрати Віри і початок загибелі планети, і людству варто замислитися, що з усіма нами відбувається?

Після постановки «Калігули» А. Камю мені хотілося дати глядачам трохи світла. Потрібні вистави з різними настроями, які народжують різні відчуття, думки, але й у той же час провокують на роздуми. «Конотопська відьма» - бурлескна яскрава комедія, просякнута гумором, але і гумор у нас, українців, завжди дає поштовх до дії, до пошуку досконалості, в першу чергу в самому собі, в кожному із нас».

Іван Уривський, режисер