Увага! Вистава містить нецензурну лексику.
Ця пʼєса про звичайну українську жінку – дружину військового, якого поранили. Її чоловік уже рік у шпиталі. І просить не приходити – каже, що на неї чекають великі зміни, і він не хоче, щоб бачила його, поки все не мине. Вона чекає, готується до того, що він повернеться іншим – пораненим, травмованим. Але коли нарешті з’являється, починається фантастика. Ця історія про жінок, до яких узагалі ніхто не повертається. Про тих, які мусять навчитися жити поруч із травмами – своїми і чужими.
Бо п’єса не стільки про війну, скільки про момент після – зустріч двох світів: тих, хто повернувся з фронту, і тих, хто чекав. І це дуже непрості зустрічі, бо не всі готові. Багато людей не тільки фізично будуть поранені після війни, а й емоційно. До цих зустрічей треба бути готовими. У п’єсі є гарна фраза про це: що не військові мають адаптуватись під нас, а ми – під їхні зміни. Життя таким, як до війни, вже не буде.
П’єсу створено в межах V Лабораторії драматургії НСТДУ.
1 дії
1 год 40 хв
Сергій Кулибишев
16+
25/10/2025
Заповніть форму з питаннями, або залиште свої побажання за цим посиланням. Наша команда буде дуже вдячна за звортній звʼязок!