Прометей закутий

за мотивами п'єси Есхіла “Прометей закутий”

Йокубас Бразіс – молодий литовський театральний режисер, є учнем видатних митців Еймунтаса Някрошуса та Оскараса Коршуноваса. Його литовська команда, до складу якої входять сценограф, художник зі світла та перекладач, працює спільно з артистами Національного театру ім. І.Франка для дослідження новітніх театральних форм і мовних виразів, а також для глибокого аналізу концепту "вогню" і ціни, яку несе володіння ним.

СБ, 26 ВЕРЕСНЯ 15:00

ОБРАТИ КВИТКИ

СБ, 26/09/2026 15:00

Про виставу

Коментар режисера:

Досліджувати світ через театр тут, в Україні, — це особливий досвід, наче іспит на майстерність. Наше виправдання як театралів, чому ми не беремо участь у діяльності, яка приносить відчутну користь, полягає в тому, що ми віддаємо свою кров і піт у пошуках правди. Правди, яка, можливо, лише нам дає віру; кожен процес народження вистави — це, наче, переписування Святого Письма, а прем’єра — благословення його свідомим спаленням, нагадуючи нам про наше ремесло, як про мандалу. Коли ставиш вистави в Литві, світ за театральними стінами часто зникає. Тут, навпаки, страх, загроза, виття сирен, падаючі вогняні кулі, запах пороху та історії людей - грубо повертають тебе з летаргічного сну. Ти змушений виправдати своє ремесло всіма своїми чуттями, інакше можеш померти від сорому. Це найбільший дар — можливість рефлексувати над користю та важливістю театру, згадувати його ритуальні корені і сподіватися, що боги благословлять нашу жертву. Так, бути тут страшно, але страх швидко перетворюється на злість — неосяжне відчуття несправедливості, на Прометеївський бунт. Творити тут і зараз — необхідно. Лише пізнавши справжню несправедливість, митець може оспівати своє безсоння. Я справді не відчуваю,що стаю частиною історії, ніколи навіть не думав про це. Відчуваю велику вдячність людям, які довіряють нам і запросили сюди. Вибір створити виставу про Прометея виник із бажання дослідити теми відповідальності, вогню та людської природи крізь призму міфології. Античність з театральної перспективи є Граалем, а міфологія — способом аналізу людини та знеособлення. Людині не був потрібен вогонь — це забава богів. Я хочу притягнути Прометея до відповідальності, запитати його, що він відчуває, спостерігаючи, як його дар у руках людини, наче з черв'яками в шлунку, ненаситно пожирає свій шлях назад до Олімпу. Цю виставу я бачу як аналіз Прометея, як нескінченний ритуал прославлення і згасання вогню. Кожне покоління має свого Прометея; навіть не покоління, а кожен новий день з новим палаючим заходом сонця зліплює з глини нового бунтівника вогню. Все мистецтво зараз - про Україну, неможливо не творити про неї так чи інакше. Мабуть, людині не судилося пізнати вогонь, або ми просто забули приносити жертви богам.

Переклад трагедії Есхіла “Прометей закутий” - Борис Тен

У виставі присутні гучні звуки, постріли та стробоскопічні ефекти.