Про виставу
Як із колись улюбленого, а нині пошматованого на стрічки одягу, мешканці санаторію для літніх людей сплітають маскувальну сітку для наших воїнів, так само з їхніх історій постає покривало, що приховує їхнє життя від сторонніх очей, а інколи й від них самих. Ці історії до сліз печальні, до реготу смішні, до щему зворушливі й до радості обнадійливі. У виставі до нас виходять герої вже відомого й відзначеного на літературних конкурсах роману молодої і талановитої письменниці Олени Пшеничної. Дім, де заходить сонце, — це не простір смутку і скорботи. Це місце гідності, прийняття і пошуку внутрішньої рівноваги. Ми розповідаємо про зрілий вік, як нагороду за усе попереднє життя, який, зрештою, дається не всім і не кожному. Так, у ньому є свої труднощі. Але хіба їх бракує людям молодим? Герої вистави стають одне для одного опорою, творячи нову Родину — ту, якої так бракувало кожному з них. І разом із цим приходять до них радість, милосердя і ніжність. Треба лиш вірити. Бо, поки ми віримо, ми живемо. І тоді екліптика сонця може створити диво і воно не поспішатиме, і один об’єкт, про який весь час згадують герої, подолає земне тяжіння. У виставі поєднуються різні покоління акторів Театру Франка: метри-сеньйори, молодь і середнє покоління. Чудовий ансамбль франківської традиції, що теж є Родиною.
*Спеціально для постановки в Театрі Франка Олена Пшенична створила інсценізацію свого роману.
Кількість дій
2 дії
Тривалість вистави
2 год
Автор твору
Олена Пшенична
вікові обмеження
12+
Дійові особи та виконавці
Інші вистави
Переглянути все
Допоможіть нам покращити ваше перебування в театрі
Заповніть форму з питаннями, або залиште свої побажання за цим посиланням. Наша команда буде дуже вдячна за звортній звʼязок!