«Ми наносимо порокам тяжкий удар, виставляючи їх на загальне посміховисько. Люди байдужі до повчань, проте кепкування не витримують. Людина згодна бути поганою, але кумедною виглядати не бажає»
Мольєр, Передмова до «Тартюфа».
«Тартюф, або Облудник» Мольєра вважається однією з найвидатніших п'єс в історії театру, яка вже 360 років не сходить зі світової сцени.
Приховуючи лицемірство за маскою християнських чеснот Тартюф проникає в сім'ю багатого пана Орґона. Батько родини засліплений «благочестям» приблуди і наслухавшись його запальних проповідей перетворюється на слухняне...
«Ми наносимо порокам тяжкий удар, виставляючи їх на загальне посміховисько. Люди байдужі до повчань, проте кепкування не витримують. Людина згодна бути поганою, але кумедною виглядати не бажає»
Мольєр, Передмова до «Тартюфа».
«Тартюф, або Облудник» Мольєра вважається однією з найвидатніших п'єс в історії театру, яка вже 360 років не сходить зі світової сцени.
Приховуючи лицемірство за маскою християнських чеснот Тартюф проникає в сім'ю багатого пана Орґона. Батько родини засліплений «благочестям» приблуди і наслухавшись його запальних проповідей перетворюється на слухняне знаряддя в руках лиходія…
Ця одночасно дотепна і гостра комедія про шахрая, який видає себе за святенника, досліджує та викриває лицемірство в усіх його проявах.
Не зважаючи на те, що метою Мольєра була критика двору Людовіка XIV, п'єса здатна розмовляти з будь якою епохою. Його сатира потрапляє в ціль навіть крізь століття, адже і сьогодні ця історія та її герої залишаються напрочуд актуальними.
За «Тартюфа» авторові довелося поплатитися дружбою з королем та забороною постановки. В написаному і поставленому в 1664 році першому варіанті комедії сатира виявився настільки влучною і впізнаваною, що церковники негайно домоглися її заборони. Протягом п'яти років тривала боротьба Мольєра за право грати «Тартюфа»: він навіть двічі переписував п'єсу і лише третя редакція 1669 року, нарешті, отримала право на життя на сцені.
