Носороги
Вистава «Носороги» - першопрочитання в Україні твору славнозвісного родоначальника «театру абсурду» Е. Йонеско (1909 – 1994). Проте, в історії франківців це друге звернення до творчості драматурга. У 1994 році була втілена п’єса «Маячня удвох» в постановці В. Сєчєна, де в головних ролях виступили Наталія Лотоцька та Богдан Ступка.
Парадокс п’єс класика французької драматургії XX століття певною мірою обумовлений парадоксом самого Йонеско, який неодноразово заявляв про свою нелюбов до театру. І тим не менш, починаючи з дебюту – п’єси «Голомоза співачка» (1948) , - кожен написаний автором твір ставав подією, сам Йонеско набував світової слави, у 1970 році його обрали членом Французської Академії, а твори, перекладені багатьма мовами, ставилися і ставляться в усьому світі.
П’єса «Носороги», яку автор написав у 1960 році, певною мірою є віддзеркаленням його власних прагнень й уподобань. Його герой Беранже так само, як і сам Йонеско, за будь-яких обставин прагне лишатися вільною людиною, здатною жити, не поступаючись власною сутністю, своїм «я».
Дія п’єси відбувається в маленькому провінційному містечку, де всі все про всіх знають: смаки, уподобання, симпатії. Як завжди буває у провінції, центр життя зосереджується на площі між кав’ярнею та бакалією. На цьому затишному, зручному острівці існують свої банальні пересічні цінності, зароджуються взаємини, чутки та плітки, а головне – тут править суто споживацька мораль та принципи, які автор через яскраво комедійні ситуації, в які потрапляють персонажі, нібито повсякденного обивательського існування, доводить до абсурду. Єдиний, хто не вписується в цю сталість існування – невдаха і п’яничка Беранже. Спочатку він явно зайвий у колі поміркованих, практичних городян, які на чолі з інтелігентним Жаном та зарозумілим Логіком намагаються «вчити його життю», передати свій «досвід» щодо «вищих обов’язків людини», а також «вчать» інтелігентності та культурі. І, можливо, вони б зробили з нього собі подібного прагматика, якби одного прекрасного дня не з’явилися б у містечку… носороги! Спочатку мешканці активно заперечують їхнє існування, згодом носороги їх починають приваблювати в якості актуальної теми «світських» розмов. І врешті-решт, коли носорогів дедалі більшає, в кожного виникає питання: «А, можливо, носороже життя – і є та реальність, якої ми прагнемо?»
Режисер – постановник Андрій Приходько разом із акторами, художниками Богданом та Оленою Поліщуками, композитором Вікторією Васалатій творить відверто комедійне, фарсове дійство. В якому присутні всі складові цього жанру: соковито комедійні неординарні характери, карколомні парадоксальні ситуації, театральність візуального та музичного образу вистави. Подібними художніми засобами сценічної виразності режисер доводить до певного абсолюту абсурдність ситуації та існування персонажів, через цю гру, театральну метафору в кожного із нас не можуть не виникнути алюзії та асоціації із нашим власним життям.