Кадирова Лариса
Народилася 10 вересня року у місті Ташкенті.
 
Творча діяльність Лариси Хамидівни Кадирової розпочалася у 1965 році на кону Львівського академічного театру імені М. Заньковецької, одразу після закінчення студії при цьому театрі. Її вчителем був Борис Хомич Тягно – видатний режисер, педагог, учень Леся Курбаса. Входження актриси в мистецтво було блискавичним, перші ролі засвідчили про неординарність творчої особистості, привернули увагу численних прихильників. Більшість із робіт, що їх створила актриса у Львові, увійшли в літопис українського мистецтва. Серед них: Мавка, Міріам, Донна Анна («Лісова пісня», «Одержима», «Камінний господар» Лесі Українки); Маклена («Маклена Граса» Куліша), Леді Анна («Річард III» В. Шекспіра), Марія Заньковецька з однойменної п’єси І. Рябокляча, Лариса («Безприданниця» О. Островського), Пантера, Наталія Петрівна («Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня» В. Винниченка). З кожним сезоном актриса відкривала нові і нові грані свого обдарування, демонструючи віртуозне володіння найрізноманітнішими сценічними жанрами, вишуканість пластичного малюнку, глибинне психологічне проникнення у самі нетри людської душі.
 
З 1993 року Лариса Хамидівна Кадирова працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.
 
Тут вона створила такі своєрідні, різнопланові образи, як: вишукана Ребекка у «Росмесгольмі» Г. Ібсена, наївно дитяча фея у «Крихітці Цахес» за Е. Гофманом, капризна пані Парнель в «Тартюфі» Ж.-Б. Мольєра, Ольга «Три сестри» А. Чехова, Коробочка «Брате Чичиков» за М. Гоголем, Альбіна «Адвокат Мартіан» Лесі Українки, Юзеффа «Мама, або несмачний витвір на дві дії з епілогом» С. Віткевича.
 
Особливою сторінкою в творчості Л. Х. Кадирової є робота на Камерній сцені театру, де нею було створено цілий ряд моновистав: «Посаг кохання» Г. Маркеса, «Бути» А. Казанчяна, «Стара жінка висиджує» Т. Ружевича, «Сара Бернар – наперекір усьому», «Марія». В останніх двох виставах актриса виступила як співавтор драматурга З. Хшановського. Кожна з цих вистав представляє жінку-особистість з усіма її складнощами в непростих життєвих перипетіях. Об’єднує ці вистави талант і мудрість актриси, її непереборне бажання спілкування з глядачем.
 
Юстина-Кадирова у виставі «Не плачте за мною ніколи» М. Матіос за невеличкий проміжок сценічного часу розповідає нам про неймовірну долю жінки, яка не лише пережила усі перипетії становлення нашої державності, а й вистояла. Своєю вірою і святістю внутрішнього світу спромоглася дарувати людям надію на краще. І сьогодні на порозі життя і смерті Юстина вчить нас бути сильними, добрими, вміти прощати. І в цьому вона бачить сенс буття.
 
В творчій біографії майстрині значне місце займає педагогічна діяльність. В різні часи Лариса Кадирова викладала акторську майстерність та сценічну мову на акторському факультеті Львівської державної консерваторії, у театральній студії при Львівському театрі імені М. Заньковецької,  у Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого.
 
З 1992 року по 2000 роки Лариса Кадирова обиралась заступником голови Національної спілки театральних діячів України, з 2000-го року вона є головою художньої ради Національного університету Києво-Могилянська академія.
 
Понад десять років поспіль Лариса Хамидівна  є організатором і головою журі Міжнародного фестивалю античного мистецтва «Боспорські агони», ініціатором та художнім керівником Міжнародного фестивалю жіночих монодрам «Марія», який щороку проходить на Камерній сцені імені Сергія Данченка, збираючи аншлаги, гуртуючи акторів, режисерів, сценографів різних шкіл, різних країн і тим самим сприяє розвитку європеїзації і інтеграції національного театру.
 
Лариса Хамидівна Кадирова багато часу приділяє громадській роботі: веде цикл авторських вечорів «Лауреати Національної премії імені Тараса Шевченка», плідно співпрацюючи з всеукраїнським товариством «Просвіта» ім. Т. Шевченка проводить щорічно конкурси читців класичної та сучасної поезії. Як голова правління «Шевченківського фонду-XXI століття», координує мистецький проект – Всеукраїнський фестиваль-конкурс для дітей та молоді «Шевченко у моєму серці».