«Verba» латиною означає: «слова», «мова», «текст», «слова пісні», «рукопис», «оклик»... фонетично це абсолютно співпадає з українським словом «верба». Верба — рослина — місце, де живе Мавка, головна героїня твору Лесі Українки “Лісова пісня”. Мавка виходить з верби на початку п'єси та у вербу повертається. Verba — слова — місце, де живе сама Леся Українка та її поетичний спадок. «В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає...» — каже Мавка. Здається,...

«Verba» латиною означає: «слова», «мова», «текст», «слова пісні», «рукопис», «оклик»... фонетично це абсолютно співпадає з українським словом «верба». Верба — рослина — місце, де живе Мавка, головна героїня твору Лесі Українки “Лісова пісня”. Мавка виходить з верби на початку п'єси та у вербу повертається. Verba — слова — місце, де живе сама Леся Українка та її поетичний спадок. «В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає...» — каже Мавка. Здається, ця фонетична гра була спланована самою авторкою “Лісової пісні” — цього складного багатошарового твору. Драматична історія кохання Мавки та Лукаша заводить нас у таємничі лаштунки, де зароджуються стихії незрозумілого героям всесвіту, де оклик справжнього здобувається ціною власного життя. У виставі використано вірш Г. Гейне "Гірська ідилія" у перекладі Лесі Українки. Вистава «Верба» - це оригінальне авторське прочитання хрестоматійної драми Лесі Українки «Лісова пісня» від відомого українського кіно- і театральний режисера і художника Сергія Маслобойщикова. Оригінальність прочитання полягає в наближенні глибинних філософських категорій Лесі Українки до сьогоднішнього глядача. Через неординарність сценічного відтворення, яскравість театрального образу режисер-постановник нагадує нам, всім, хто існує в прагматичному світі, про вічні поняття Краси самого Життя, Любові, як життєдайної сили, яка спроможна не лише оновлюватися сама, а й робити світ досконалішим, чистішим. Режисер вистави Сергій Маслобойщиков не лише розробив художнє вирішення сценічного простору, а й запропонував власну сценічну редакцію одного з найвизначніших текстів української літератури. За Сергієм Маслобойщиковим давно утвердилася слава «універсального» художника. Його творчість охоплює широкий спектр мистецьких зацікавлень – авторське ігрове кіно та кінодокументалістика, книжкова графіка, плакат, живопис, театральна режисура, сценографія, дизайн. Лауреат понад 50 міжнародних та вітчизняних нагород у галузях кіномистецтва, театру та образотворчого мистецтва. На терені театру – помітні постановки (й не лише в Україні), чотири премії «Київська пектораль» за кращу сценографію (зокрема й нагорода за виставу «Буря» на сцені франківців).

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА 

Вперше постановку «Лісової пісні» на сцені франківців здійснив один із засновників театру Євген Коханенко у 1921 році. Художник — Матвій Драк. В ролі Мавки виступила Феодосія Барвінська. Поновлення вистави в тому ж складі відбулося 1922 року. Пізніші постановки: 1923 рік — режисер-постановник Євген Коханенко, художник Матвій Драк, Мавка — Феодосія Барвінська, Лукаш — К. Блакитний, Лісовик — О. Ватуля, Водяник — Т. Юра, Перелісник — К. Кошевський, Той, що греблі рве — В. Сокирко, Дядько Лев — О. Юра-Юрський, Той, що в скалі сидить — Д. Мілютенко. 1924 рік: у постановці «Лісова пісня» в режисурі Є. Коханенка роль Мавки виконала Поліна Нятко. Ця вистава була показана в численних містах України і прикрашала репертуар до 1929 року. В 1993 році нове прочитання «Лісової пісні» Лесі України запропонував режисер-постановник Дмитро Чирипюк, сценографія — І. Білецького, композитор — Ю. Шевченко, пластика — С. Швидкого. В ролі Мавки — дебютувала на сцені театру ім. Івана Франка Оксана Батько. Роль Лукаша зіграли Олексій Богданович, Остап Ступка.