МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
«Verba», у якій живе Леся. Театральна прем'єра

На сцені театру імені Івана Франка відбулася прем'єра оригінального авторського прочитання хрестоматійної драми Лесі Українки «Лісова пісня» від українського кіно- і театрального режисера й художника Сергія Маслобойщикова.

 

Свого часу я досліджувала символи архетипу Матері в творах Лесі Українки. Я глибоко занурилася у її дивовижні тексти і полюбила їх. Звичайно, “Лісову пісню” я вивчила ледь не напам'ять, адже верба, у який живе Мавка, є материнським символом, і я гарно розгулялася на аналізі саме цього твору. Але з кожним прочитанням я знаходила в його ніжній вербовій зелені щось нове, щемливе і болюче. Все ж таки, не випадково “драма” стоїть перед “феєрією” у визначенні жанру. Бо її там суттєво більше.

 

 

“Лісова пісня” досить невелика за обсягом і Леся написала її швидко, як зазначала вона сама у листах до сестри Ольги, – буквально за 10-12 днів. Але після неї – довго хворіла і приходила до пам'яті. І цей непритлумлений біль письменниці та глибинні сенси, закладені у творі, я відчула на прем'єрі вистави «Verba».

 

Для мене виглядає дуже вдалою навіть сама назва, автори красиво зіграли словами, точніше їхнім фонетичним збігом. Адже “verba” з латини перекладається як “слова”. Мавка живе у вербі, а словом verba можна означити місце, де досі живе Леся Українка зі своєю неймовірною поезією, прозою і філософією.

"Сергій

Сергій Маслобойщиков

 

Режисер-постановник та художник-постановник вистави Сергій Маслобойщиков не лише розробив неординарне художнє вирішення сценічного простору, а й запропонував власну сценічну редакцію: тексти у виставі автентичні, але деякі дії – змінені місцями, що додає нових акцентів і сенсів.

 

Також він застосував дуже цікавий, як на мене, хід – роль Матері Лукаша і роль Килини виконує одна актриса. Така собі Велика архетипна матір, яка прагне народити для свого сина ідеальну дружину. Причому, народження відбувається прямо на сцені.

 

Анжеліка Савченко, заслужена артистка України (виконавиця ролі Матері-Килини):

 

- Ми робимо це на очах у залу. Не те що актриса зіграла маму, а потім за кулісами перевдяглася на іншу жінку – ми застосовуємо відкритий прийом. Глядач бачить, як із мами народжується Килина – ідеал невістки і дружини, який би вона хотіла дати синові.

"

 

Мама-Килина у виставі наживо виконує абсолютно магічну вокальну партію, якою приворожує Лукаша і заворожує глядачів. Співочий талант Анжеліки Савченко я відкрила для себе вперше.

"Анжеліка

Анжеліка Савченко та Олександр Бегма

 

Також із музичного боку виявив себе і виконавець ролі Лукаша, актор Олександр Бегма – він є автором оригінальної музики до вистави “Verba”.

 

Савченко розповіла, що коли персонажі говорили між собою і Лукаш оповідав про музику, яка у нього в серці, вона й запропонувала йому самому написати музику: “Кажу: ти маєш її сам вигадати, це – твоя музика. Говорять, що жінка для кожного чоловіка “дзвенить”, от чому він шукає і знаходить ту музику, той дзвін, який дзвенить у нього в серці”.

 

Бегма додає, що музики у виставі багато і вона має важливу роль. Актор-композитор сподівається, що його музичне оформлення допоможе глядачеві краще сприйняти звичну «Лісову пісню» абсолютно інакше.

"

 

“Хоча, – додає він, – інсценівка Сергія Маслобойщикова – це взагалі інший погляд на цю історію. У нас навіть сюжет дещо змінений, це особистий режисерський погляд. Буде цікаво, бо це вже не зовсім «Лісова пісня», або навіть зовсім не «Лісова пісня». Це вже окремий твір”.

 

Я поцікавилася, як він сприймав ту “Лісову пісню” ще до роботи над роллю, і чи змінилося щось зараз.

 

- Так, мені й раніше дуже подобалася «Лісова пісня», я її люблю і знаю, що немає жодної на 100-відсотків вдалої постановки. Будемо сподіватися, що у нас це вийшло. У нас залучено багато професійної молоді, дуже гарно працювати.

"

 

Всі актори працюють на сцені з мікрофонами, чутно кожен подих, інколи, здається, навіть серцебиття. Запитую, чи не заважає у роботі гарнітура?

 

- Звичайно, це складно, і це більш кіношний прийом. Ти говориш, як у кіно, але подача й енергетика мають бути, як у театрі. Потрібно просто пристосовуватися до мікрофонів. Важкувато, тому що багато фізичної дії, але ми намагаємося, – відказує Савченко й посміхається.

 

Мавку у виставі грає молода актриса Христина Федорак, яка працює в театрі Франка лише з початку цього сезону.

 

Я її вперше побачила на камерній сцені театру у виставі “Війна” режисера Давида Петросяна. На мене тоді справив враження її образ вразливої дівчини-підлітка, яка виживала у жорстоких воєнних реаліях.

"Христина

Христина Федорак (справа)

 

Але, за зізнанням самої актриси, досі у неї були хоча й характерні, але невеликі ролі: була залучена в масовці, грала образ чи персонаж у постановках “Коріолан” та “Кайдашева сім'я”. Героїню випало грати вперше – своєрідний дебют у великій ролі, та ще й у такій містичній. Запитую, чи не страшно було – отак одразу перетворитися з норовливої, але цілком реальної Мотрі на тендітну, але окультну Мавку.

 

- Із самого початку мого акторського шляху я мріяла зіграти щось у такому руслі: або містичне, або напівмістичне, або казкове. Мене це завжди приваблювало і я не маю жодного страху перед цими істотами.

"

 

Федорак зізналася, що до початку роботи з «Лісовою піснею» мала одне враження, а коли почали працювати над виставою, для неї ця історія заграла по-іншому. “У школі вона мені здавалася милою опереткою: все гарно, романтично, мило, закохано, сопілка грає, все так дуже-дуже мило і солодко. А з початком роботи над роллю я перечитала цю п'єсу і зрозуміла, що насправді це дуже жорстока історія. Й інтерпретація режисера та її інсценізація мене також дуже захопили. У мене дуже цікаве завдання – показати Мавку зовсім з іншого боку. Розкрити зовсім іншу історію, не хепіендову, можна так сказати”, – розповіла актриса.

 

Костюми – це взагалі окрема тема, яку не охопити словами чи навіть фотовідображенням, бо художник по костюмах Наталя Рудюк чарівним чином поєднала автентичні старовинні вбрання, теплу “деревну” колористику та магічну слов'янську символіку.

"

 

Я люблю класичну “Лісову пісню”, але й із закоханістю у виставу “Verba” вже нічого не вдію. Вона вийшла незвичною, живою, глибокою і красивою.

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. Уперше постановку «Лісової пісні» на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка здійснив один із засновників театру Євген Коханенко у 1921 році. В ролі Мавки виступила Феодосія Барвінська.

 

У 1924 році в постановці «Лісова пісня» в режисурі Коханенка роль Мавки виконала Поліна Нятко. Ця вистава була показана в багатьох містах України й прикрашала репертуар до 1929 року.

 

В 1993 році нове прочитання «Лісової пісні» Лесі України запропонував режисер-постановник Дмитро Чирипюк. В ролі Мавки – дебютувала на сцені театру ім. Івана Франка Оксана Батько.

 

Любов Базів. Київ. УКРІНФОРМ. 28.03.2018