Традиційно, українські дівчата виходять заміж рано, а тих, хто не зробив цього рано, і скоро вже буде "пізно", надто цькують родичі і батьки.
Неодружених дівчат, з 17 до 25 років - називають "дівчата на відданє",
Скромниць з 25 до 35 - називають "старими" дівами", про них перешіптуються, і тикають в них пальцями.
Дівчина може бути незайманою, але якщо помічена поруч з хлопцем, або, не дай Бог, чужим чоловіком, то зразу стає в очах оточуючих "простітуткою".
В місті таким дівчатам...
Традиційно, українські дівчата виходять заміж рано, а тих, хто не зробив цього рано, і скоро вже буде "пізно", надто цькують родичі і батьки.
Неодружених дівчат, з 17 до 25 років - називають "дівчата на відданє",
Скромниць з 25 до 35 - називають "старими" дівами", про них перешіптуються, і тикають в них пальцями.
Дівчина може бути незайманою, але якщо помічена поруч з хлопцем, або, не дай Бог, чужим чоловіком, то зразу стає в очах оточуючих "простітуткою".
В місті таким дівчатам легше, завжди можна почати робити кар'єру, а от у селі зовсім важко...
Але наша героїня Світлана зовсім не така..
Заміж вона йде хоч і пізно, але по любові.
Вона не надто заможна, але до весілля готується "як треба, по багатому", щоб сусіди не засміяли. Бо село – це село.
Вона знає про шлюб – усе, але тільки з книжок…
А справжнє життя – воно трошечки інше, і змушує поборотись Світлану за своє щастя, не тільки з ненависною свекрухою і заздрісливими подругами…
