На початку 1920-х років це була одна з найгучніших постановок театру, а сам Гнат Юра не лише виступив у головній ролі, а й запропонував власну режисерську транскрипцію комедії Бомарше. Звісно, революційну й бунтарську, із виразним акцентом на соціальних конфліктах, у фіналі якої пролетарій духу хитрун Фігаро впевнено перемагав (щоправда, без допомоги революційних мас) хтивого розпусника графа Альмавіву.
На початку 1920-х років це була одна з найгучніших постановок театру, а сам Гнат Юра не лише виступив у головній ролі, а й запропонував власну режисерську транскрипцію комедії Бомарше. Звісно, революційну й бунтарську, із виразним акцентом на соціальних конфліктах, у фіналі якої пролетарій духу хитрун Фігаро впевнено перемагав (щоправда, без допомоги революційних мас) хтивого розпусника графа Альмавіву.
