З щирою ніжністю і щемом від імені героя Майкла автор розповідає про життя своєї родини: матір, її сестер, дядька та вічного мандрівника, мрійника батька.
Дія відбувається у 1936 році, у переддень Свята Лунаси - свята родючості, продовження роду, урочистий початок збору врожаю. Першого серпня родини у повному складі виходили на поля, аби поласувати першими плодами, влаштувати бенкет просто неба, повеселитися та потанцювати. Подібним святом у нас є Медовий та Яблучний Спас (Свято Преображення Господнього).
«Автор як істинний...
З щирою ніжністю і щемом від імені героя Майкла автор розповідає про життя своєї родини: матір, її сестер, дядька та вічного мандрівника, мрійника батька.
Дія відбувається у 1936 році, у переддень Свята Лунаси - свята родючості, продовження роду, урочистий початок збору врожаю. Першого серпня родини у повному складі виходили на поля, аби поласувати першими плодами, влаштувати бенкет просто неба, повеселитися та потанцювати. Подібним святом у нас є Медовий та Яблучний Спас (Свято Преображення Господнього).
«Автор як істинний ірландець переймається тим, що згасає його рід, через те, що його тітки, красиві, сповнені внутрішньої духовної сили жінки, все життя прожили в пуританських обмеженнях, не дозволяючи собі навіть найменшої радості – взяти участь у Святі Лунаса. Адже ж це не є пристойним. Їхні мрії лишаються мріями. І хоча автор описує суто ірландські традиції та звичаї, у п'єсі відчувається неабиякий вплив А. Чехова (невипадково Брайан Фріл захоплювався творчістю цього автора та перекладав його п'єси).
В даному випадку Свято виступає як символ божественного провидіння, що веде кожного з нас по життю. Стукає повсякчас, але ми закриваємося вигаданими шорами і тим самим не в змозі, навіть подекуди боїмося прийняти щастя, яке дарує Господь.
В індусів святоустрій – це танець Шиви. І Брайан Фріл своїм твором ніби говорить: танець – вияв волі, кохання, любові, вічного Кола Життя».
Андрій Приходько
Вистава «Лунаса», танці на свято врожаю на одну дію, створена режисером-постановником Андрієм Приходьком за п'єсою ірландського класика ХХ століття Брайана Фріла «Танці на Луназу» (1929-2015), яка через рік після написання у 1991 році отримала чимало літературних та мистецьких нагород, серед яких: Премія Лоренса Олів'є та Нью-Йоркська Премія Тоні.
Серед створених автором п'єс, а їх за всю кар'єру написано та поставлено 24, на багатьох сценах Ірландії, Великобританії, Америки, п'єса «Танці на Луназу», окрім вишуканих художніх якостей, цікава ще й тим, що вона побудована на автобіографічному матеріалі.
