"Кохання у стилі бароко" - класичний приклад комедії-фарсу. Молодий граф, великий жартівник і гульвіса прямо посеред чергового гуляння одержує звістку про швидкий приїзд нареченої. Причому, згідно із заповітом, ухилитися від шлюбу йому ніяк не можна: в іншому випадку з спадщини графу не дістанеться ні копійки. Ситуація ускладнюється тим, що заручини відбулися 10 років тому, і з тих пір заручені жодного разу не бачилися. Покінчити з розпусним життям багатого холостяка герой не готовий, а тому приходить...
"Кохання у стилі бароко" - класичний приклад комедії-фарсу. Молодий граф, великий жартівник і гульвіса прямо посеред чергового гуляння одержує звістку про швидкий приїзд нареченої. Причому, згідно із заповітом, ухилитися від шлюбу йому ніяк не можна: в іншому випадку з спадщини графу не дістанеться ні копійки. Ситуація ускладнюється тим, що заручини відбулися 10 років тому, і з тих пір заручені жодного разу не бачилися. Покінчити з розпусним життям багатого холостяка герой не готовий, а тому приходить до очевидного висновку: зробити так, щоб наречена сама розірвала заручини. Для цього він переодягається в Онисима - в п'яну голову якого, в свою чергу, вселяють думку про те, що він і є граф. Але махінаторам невтямки, що наречена теж не обділена хитрістю, оскільки ...
Олексій БОГДАНОВИЧ:
— «Я приятелював зі Славою. Це були неймовірні часи, проведені з прекрасною людиною. Ярослав приходив на всі репетиції. Ми, актори, часто перебрешемо текст, викручуємося на ходу. Він ніколи не підвищував голосу, ставився до нас з великою повагою. Бувало, підійде, візьме за руку і таким спокійним голосом промовить, дивлячись прямо у вічі: «Я тебе дуже прошу, зроби так і отак». Після цих слів ніхто не дозволяв собі халтурити».
Анатолій ГНАТЮК:
— Мені пощастило зустріти прекрасну людину і видатного письменника Ярослава Стельмаха. Він подарував нам, франківцям, 10 років щастя: режисер Сергій Данченко поставив виставу «Кохання у стилі бароко, або Любов із неохоти» за п'єсою Стельмаха, у якій я грав роль Степана. Це була прекрасна комедія з чудово виписаними характерами та цікавими діалогами, яка більше десяти років йшла у нашому театрі і завжди при повних залах. Коли вистава тільки народжувалась, Ярослав Михайлович був присутній на всіх репетиціях! Він із великою повагою ставився до акторів, підтримував нас, а інколи навіть щось підказував.
