Вистава «Брати Карамазови» – друге звернення до творчості Достоєвського у біографії Національного Театру імені І.Франка. Так, 1956 року режисер Юхим Брилль поставив «Дядечків сон», де головні ролі грали Наталя Ужвій, Дмитро Мілютенко.
І ось майже через півстоліття франківці втілили на своїй сцені найскладніший, найоб'ємніший твір письменника-філософа Федора Достоєвського – роман «Брати Карамазови».
І ось – на сцені франківців прем'єра – масштабна вистава на 3 дії, у якій зайнята майже вся трупа театру – більш як 90 осіб.
На...
Вистава «Брати Карамазови» – друге звернення до творчості Достоєвського у біографії Національного Театру імені І.Франка. Так, 1956 року режисер Юхим Брилль поставив «Дядечків сон», де головні ролі грали Наталя Ужвій, Дмитро Мілютенко.
І ось майже через півстоліття франківці втілили на своїй сцені найскладніший, найоб'ємніший твір письменника-філософа Федора Достоєвського – роман «Брати Карамазови».
І ось – на сцені франківців прем'єра – масштабна вистава на 3 дії, у якій зайнята майже вся трупа театру – більш як 90 осіб.
На тлі фактично детективного сюжету: слідства стосовно вбивства батька великої родини Карамазових, у скоєнні якого звинувачують старшого серед трьох братів – Дмитра, письменник, а разом із ним і творці вистави, розмірковують про вічні категорії: Істину, Доброчинність, Милосердя, Любов. Кожен з героїв шукає свій шлях до Бога, до миру в душі. Але всі вони губляться в тенетах гордині, пристрасті, що тьмарить розум. Більшість героїв вистави сповідують ідею «надлюдини», ладні переступити останню межу… Через егоцентризм перетворюється на пекло навіть почуття кохання.
Глибинний психологізм, тонкі нюанси, гарячкові порухи думки, що породжує часом парадоксальні вчинки кожного з героїв, не може не зацікавити і не хвилювати тих, хто замислюється над сенсом Буття…
