15 лютого народний артист України Анатолій Хостікоєв відзначає ювілейний день народження.
При всій творчій багатогранності Анатолія Хостікоєва – художні фільми, телевізійні серіали, антрепризи, мистецькі проєкти тощо – цей неперевершений актор асоціюється, насамперед, із Національним театром імені Івана Франка. Що зумовлено не лише часом – дебютував він у Львівському театрі імені Марії Заньковецької у 1974-му, а на франківській сцені працює з 1980 року, – але й солідною галереєю яскравих ролей, без яких навряд чи можна уявити новітню історію українського театру.
- Його Еней з легендарної «Енеїди» Івана Котляревського підкорив серця багатьох глядачів, примусив задовго до прийняття незалежності України відчути істину гідності, пробуджував відчуття національної свідомості у кожного громадянина, – говорить завідувачка літературно-драматургічної частини театру Наталя Пономаренко. – Воланд з «Майстра і Маргарити» Михайла Булгакова відкривав найпотаємніші нетри людської душі, розповідав про Гармонію і Світло розуму, йшов на Голгофу совісті Анарх з «Санаторійної зони» за Хвильовим, відстоював своє кохання Дон Філіппе з «Благочестивої Марти» Тірсо де Моліно, жадоба влади спопеляла його Модреда з вистави «Мерлін, або Спустошена країна» Танкреда Дорста та Урсули Еллер. І поруч трагічний Хосе з «Кармен» Проспера Меріме, саркастичний Хіггенс з «Пігмаліону» Бернарда Шоу. Багаторічна творча дружба Анатолія Хостікоєва з Богданом Бенюком віддзеркалилася в неймовірній, вже культовій виставі «Швейк» за Ярославом Гашеком, в якій актор виконував аж п'ять ролей, за секунду перевтілюючись в іншого персонажа.
З часом Анатолій Хостікоєв вирішив спробувати себе також і в режисурі. Серед його найвідоміших постановок – «Кін IV» Григорія Горіна, в якій він же зіграв головну роль (робота була удостоєна премії «Київська пектораль» за кращий режисерський дебют), «Синьйор з вищого світу», «Біла ворона», «Задунаєць за порогом», «Незрівнянна»… У цьому списку «Незрівнянну» варто відзначити окремо, адже головну роль в історії Пітера Квілтера виконує дружина ювіляра Наталка Сумська. Зворушлива гармонія, яка панує у цій виставі, стала можливою лише завдяки багаторічному емоційному зв'язку між виконавцями ролей Флоренс та Сейнта Клера.
Сьогодні в Театрі імені Івана Франка за участі Анатолія Хостікоєва можна переглянути вистави, які, без перебільшення, є справжніми бестселлерами франківської афіші: «Грек Зорба», «Незрівнянна» та «Швейк». Заодно перевіривши свій талан театрала і наполегливість, адже квитки на ці спектаклі розкуповують майже відразу, як вони з'являються у продажу.
«Навіть не думав, що стану актором, – зізнався якось ювіляр в одному зі своїх інтерв'ю. – Хотів стати геологом, мандрівником, співати пісні біля вогнища, сплавлятися річками… Займався баскетболом, грав за молодіжну збірну України, закінчив музичну школу, клас баяна. І все це завдяки своїй бабусі. У театральний вступив лише тому, що біля входу в один з корпусів побачив дуже красивих дівчат, які весело про щось щебетали…» Зараз цей факт сприймається як ще один доказ відомого твердження: від долі не втечеш. А якщо до цієї аксіоми додати величезний талант і безкрайню залюбленість у свою справу – то й отримуємо приємність насолоджуватися магією театру від маестро Хостікоєва.
«Сцена лікує, – визнає Анатолій Георгієвич. – Коли ввечері відповідальна вистава – організм із самого ранку готується до зустрічі зі сценою… Може, це звучить незрозуміло, але головне – це ти і сцена. Важливо приходити туди, коли немає глядача, немає акторів… Сцена дає мені силу». І нехай так триває якомога довше.
