9 червня франківці відзначили ювілей однієї з найбільш популярних постановок Театру ім. І. Франка: завдяки «Кіну IV» ще яскравіше розкрився талант Анатолія Хостікоєва, не тільки як чудового актора, (виконавця головної ролі — легендарного англійського прем'єра Едмунда Кіна — кращого інтерпретатора шекспірівських п'єс, який за легендою помер прямо на сцені), а й як цікавого режисера. Так, десять років тому відбувся режисерський дебют Анатолія Георгійовича у виставі, й 1999 року Хостікоєв отримав за цю роботу театральну премію — «Київську пектораль». Відтоді він поповнив лави постановників (нині в його активі вистави: «Сеньйор з вищого світу», «Біла ворона» і «Запорожець за порогом», поставлені в театральній компанії Бенюк-Хостікоєв, але це, як кажуть, вже інша історія).
Можливо, не всі читачі «Дня» знають, що на рідній сцені «Кіном IV» актора примусили зайнятися неприємні обставини. Річ у тім, що спочатку п'єсу Григорія Горіна (український переклад Ярослава Стельмаха) мав намір ставити тогочасний художній керівник франківців Сергій Данченко, але через хворобу репетиції довелося надовго відкласти. Як згадує Хостікоєв: «Всі задіяні у виставі були настільки захоплені п'єсою: ми буквально горіли «Кіном», а тут різка зупинка... але оскільки я постійно щось фантазував, вигадуючи мізансцени, то одного разу, розмовляючи з Сергієм Володимировичем, який на той час лежав у лікарні, бачачи мій творчий азарт (я буквально закохався в п'єсу: там такий простір для актора — вигадував, як об'ємніше зіграти свою роль, а Сергій Володимирович вважав, що актор — не маріонетка в руках режисера, і давав можливість експериментувати на репетиціях, але, звичайно ж, у заданих постановочних рамках), Данченко фактично благословив мене на продовження роботи над виставою. Ви знаєте, для актора роль Кіна — величезний подарунок долі, я щасливий, що завдяки Данченку спробував свої сили в новій іпостасі — режисурі»...
Вчора ввечері на сцену вийшов перший склад виконавців: Олексій Богданович, Любов Кубюк, Наталія Сумська, Олексій Пєтухов та іші., але нерв усієї дії був зосереджений у руках Анатолія Хостікоєва. Просто дивно, як філігранно, буквально на розрив аорти, актор грає роль Кіна, і здається, що ця п'єса спеціально написана для нього. До речі, драматург Григорій Горін, коли подивився київську версію, назвав її кращою постановкою.
Т. Поліщук. Газета "День". 10.06.2009.
