У Національному академічному театрі імені Івана Франка відбувся передпрем'єрний показ п'єси "СТІНА" Любові Якимчук у постановці швейцарського режисера Томаса Меттлера. У центрі твору – події кількох останніх років на Сході України, зокрема, російська агресія і бойові дії в Донецькій і Луганській областях.
Постановник для передачі сюжету п'єси використав такі художніх виразні засоби як пластика, жести, музика, слово, світло.
Авторка "Стіни" народилася в Первомайську Луганської області, і тому події в Донбасі сприймає особливо гостро.
"Це історія про те, що війна починається, як жахливий сон, від якого ти мрієш прокинутися, але не можеш. Одного разу ти розумієш, що більше ніколи не буде, як було до цього. Що між твоїм окупованим містом і світом - стіна. Що зруйнований мир відновити складно, а зупинити обстріл, якщо ти лише проста людина, неможливо. Залишається лише шукати спосіб не стати схожими на собак, які заполонили місто з початком війни", - розповіла про своїй п'єсу Любов Якимчук.
"Якщо ти актор, то ти можеш спробувати допомогти своїм глядачам пережити війну і руйнування, які вона несе. Також в нашій п'єсі присутня інтертекстуальна гра з п'єсами основоположника театру абсурду Семюеля Беккета, який написав найкращі твори після Другої світової війни. Саме війна підказує, наскільки цей світ абсурдний, саме вона рухає мистецтво, переосмислює світ у бік такого висновку. А також глядачі упізнають відсилання до п'єс Вільяма Шекспіра, який будував ієрархічний та органічний світ. На взаємодії цих двох світів, зрозумілого і розкладеного війною, і побудована ця п'єса. Словом, вона нагадує наше життя", - зазначила драматург.
Дзеркало тижня
Фоторепортаж
