Печериця Олександр
Народився 4 серпня 1982 року в м. Санкт-Петербург. 
 
Творчу діяльність розпочав на сцені Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка у 2005 році, після закінчення Київського університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
 
Олександр Печериця проявив себе працелюбним, талановитим артистом, одразу увійшовши до репертуару театру. Пластичність, артистизм, внутрішня гнучкість надають можливість актору працювати у різноманітних за жанром виставах.
 
Яскраво характерним типажем став його Лопуцьковський у виставі «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, відверто-куражним Бенволіо у «Ромео і Джульєтті» В. Шекспіра, трагічним – 2-й невідомий у виставі «Посеред раю на Майдані» Кліма.
 
Однією із найцікавіших робіт актора стала роль Керубіно у виставі «Весілля Фігаро» Бомарше. Тут актор буквально «купається» в ролі: від відкрито буфонних прийомів, легкості імпровізації, до примарної трагічності. Глибоко народною самоіронією та іронією забарвлений його персонаж з «Наталки Полтавки» І. Котляревського. Суто драматичним була його роль -  Він - з вистави «Дредноути» Є. Гришковця. Герой О. Печериці – ніби згусток непрожитого життя, втрачених ілюзій, мрій про щастя. І поруч такий смішний у своїй занятості у пошуку зверхності Бог Індра з «Шякунтали» Калідаси.
 
Ролі останнього періоду: Аріель «Буря» В. Шекспіра, Савва «Самотня леді» І. Афанасьєва, Петя Бичок «Гімн демократичної молоді» С. Жадана, Лускунчик за однойменною п’єсою Е. Гофмана «Лускунчик», Пєтя «Ліс» О. Островського.
 
Особливою у біографії О. Печериці є робота у виставі «Morituri te salutant» за новелами В. Стефаника, яка свідчить про неймовірну трансформацію актора, його безпосереднє і відчайдушне бажання творити, постійне самовдосконалення, яке не може не заслуговувати на повагу і не викликати віру в подальші творчі відкриття.