При нашій вкарбованій у свідомість схильності бачити історію в мажорних тонах, «Мерлін…» 1996 р. ніби занесено з іншої планети. Під сумнів у виставі взяті міфи та теорії про можливість досягти порозуміння між божественним та диявольським, між добром і злом. Гірко висміяні практичні спроби встановити розумний правопорядок у світі. Наслідком кривавої війни за справедливість стає вщент спустошена, спалена, мертва країна… Враження від «Мерліна…», якого франківці показували в Мюнхені: «Актуальна п'єса Танкреда Дорста начебто написана для української...
При нашій вкарбованій у свідомість схильності бачити історію в мажорних тонах, «Мерлін…» 1996 р. ніби занесено з іншої планети. Під сумнів у виставі взяті міфи та теорії про можливість досягти порозуміння між божественним та диявольським, між добром і злом. Гірко висміяні практичні спроби встановити розумний правопорядок у світі. Наслідком кривавої війни за справедливість стає вщент спустошена, спалена, мертва країна… Враження від «Мерліна…», якого франківці показували в Мюнхені: «Актуальна п'єса Танкреда Дорста начебто написана для української національної сцени… Прощання з ідеалами батьків, розставання з утопіями, відсутність орієнтації у молоді, пошук майбутнього — коло проблем, які гостро хвилюють київських акторів». Німецький рецензент писав, що вистава — «зразок світового театру, постановка С. Данченка пронизана елементами комічного, елементами поезії». Український критик додавав: «Мерлін…» став своєрідною демонстрацією технічних і жанрових можливостей трупи театру: від клоунади і стриптизу до сцен високого пафосу. Постановка об'єднує максимум відомих нам театральних форм — тут є елементи мюзиклу, фарсу, цирку».
зі статті М. Захаревича "Пошуки власного мистецького грааля: вистави франківців на зламі тисячоліть"
