Серед беззаперечних лідерів «Київського Рахунку» – Національний театр імені І. Франка.
Рейтингове опитування українських театральних критиків «Київський рахунок» оприлюднило свої результати. Фахівці визначити кращі українські вистави 2000-х. Серед експертів театральні літописці не тільки з Києва, а також зі Львова та Харкова: Олег Вергеліс, Віталій Жежера, Ганна Веселовська, Анна Липківська, Майя Гарбузюк, Яна Партола, Юлія Бірзул, Ірина Чужинова, Олена Мигашко, Юрій Володарський, Ельвіра Загурська, Людмила Олтаржевська, Марина Котеленець, Алла Підлужна...
Згідно з підсумками «Київського рахунку», найкращим театром (де народилося найбільше знакових і найчастіше згаданих експертами постановок 2000-х) названо Київський Національний театр імені Івана Франка. На думку одного з експертів, відомого журналіста і впливового критика Олега Вергеліса, у випадку з франківцями має значення не тільки історичний топографічний фактор «першої сцени країни», мають значення і творчі фактори: потужна трупа цього театру, спроби цікавих режисерських пошуків, коли в театрі у різні сезони 2000-х з'явилися постановки Григорія Гладія, Віталія Малахова, Олександра Анурова, Анатолія Хостікоєва, Петра Ільченка, Андрія Приходька, Стаса Мойсєєва, Олега Ліпцина, Юрія Одинокого, Олександра Білозуба, Дмитра Богомазова.
10 з 15 експертів відзначили виставу:
«MORITURI TE SALUTANT», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2013)
4 експерта відзначили вистави:
«БРАТИ КАРАМАЗОВИ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2004).
Згадані 3 експертами:
«БУНА», КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого / ЦСМ «ДАХ» / Національний драматичний театр ім. І. Франка (2016).
«VERBA», Національний драматичний театр ім. І. Франка (2018).
Згадані двічі:
«ОТЕЛЛО», Національний драматичний театр ім. І. Франка (2002).
«ГІМН ДЕМОКРАТИЧНОЇ МОЛОДІ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2011).
Згадані один раз:
«МАРКІЗА де САД», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2001).
«ІСТЕРІЯ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2004).
«SOLO-MEA», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2005).
«НАТАЛКА ПОЛТАВКА», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2005).
«ШЯКУНТАЛА», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2006).
«КАВКАЗЬКЕ КРЕЙДЯНЕ КОЛО», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2007).
«КАЙДАШЕВА СІМ'Я», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2007).
«ДВІ КВІТКИ КОЛЬОРУ ІНДИГО», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2009).
«МОЯ ПРОФЕСІЯ – СИНЬЙОР З ВИЩОГО СВІТУ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2014).
«ТАКА ЇЇ ДОЛЯ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2014).
«ЛІС», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2015).
«КОРІОЛАН», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2018).
«УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ», Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка (2020).
«НЕ ПЛАЧТЕ ЗА МНОЮ НІКОЛИ…», копродукція Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка та Херсонського академічного українського музично-драматичного театру ім. М. Куліша (2015).
За версією «Київського рахунку» , найкраща українська вистава 2000-х з явилася саме на «першій сцені» франківців , це постановка за творами Василя Стефаника Morituri te salutаnt, а кращим режисером 2000-х (за версією експертів) єпостановник цієї ж вистави Дмитро Богомазов, головний режисер Національного театру імені Івана Франка (відзначені також його спектаклі в Одесі і на київських сценах, в ТЮГу та Театрі драми і комедії).
Рейтингове опитування українських театральних критиків «Київський рахунок» ініційоване ще 2004 року відомим театрознавцем Сергієм Васильєвим. Після певної перерви «Київський рахунок» відновив активність вже 2018 року. П
