Новим проєктом Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка стала вистава «Співай, Лоло, співай!» за п'єсою Олександра Чепалова, що у свою чергу була створена за романом Генріха Мана «Вчитель Гнус, або кінець одного тирана» та фільму «Блакитний ангел». Режисер-постановник — народний артист України Дмитро Богомазов. Це вже друга його постановка за цією п'єсою.

Вистава «Співай, Лоло, співай!» — мюзикл у стилі кабаре. Її творці пропонують глядачам поринути у запальну, невимушену атмосферу кабаре. На сцені — оркестр, звабливий кордебалет, кумедні клоуни і тільки жива музика, адже історія відбувається в портовому кабаре «Блакитний ангел». А головна героїня цієї історії — неперевершена співачка Лола.

За законами жанру сюжет мюзиклу романтичний і досить прозорий. Одного вечора, підстаркуватий вчитель латини — людиноненависник, дрібний тиран і зануда на прізвисько Гнус, переслідуючи своїх учнів випадково потрапляє до закладу з сумнівною репутацією — портового кабаре. Там він знайомиться з місцевою зіркою — співачкою Розою Фреліх на прізвисько Лола, яку вважає символом розпусти. Але несподівано Гнус сам перетворюється на завсідника кабаре, забувши про свою роль охоронця моральності. Він також, як і багато інших, стає фатальною жертвою Лолиної привабливості…

Вже згаданий роман «Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана», за мотивами якого створювалася п'єса, що був написаний у 1905 році, це уїдлива соціальна сатира, яка викривала вади бюргерського суспільства. А в 1930 розі з'явилася відома екранізація роману австрійського режисера Джозефа фон Штернберга. Роль вчителя Гнуса блискуче зіграв Еміль Яннінгс, а яскравий дебют Марлен Дітріх в ролі спокусливої співачки Лоли став початком її блискучої кар'єри як фатальної красуні світового кіноекрану. Основою для фільму стала лише та частина роману, де охоронець моральності Гнус потрапляє в кабаре, закохується у співачку Лолу і одружується з нею. Режисер, який назвав свій фільм історією «падіння закоханої людини», запропонував інший фінал.

У 1981 році відомий німецький режисер Райнер Вернер Фассбіндер зняв своєрідний римейк цього фільму. У фільмі «Лола» з відомою німецькою акторкою Барбарою Зуковою в головній ролі, історія кохання державного чиновника фон Бома і розважливої співачки-куртизанки Лоли мала гостросоціальне звучання.

А в 1985 році видатний французький хореограф Ролан Петі здійснив постановку балету «Блакитний апельсин». Роль Рози Фрейліх виконувала легендарна французька балерина Даніель Кальфуні. Її героїня у цій виставі була холодною, жорсткою і цинічною. Ролан Петі у 61-річному віці сам виконав головну чоловічу партію. Його Гнус, принижений і обпльований викликав не стільки зневагу, стільки співчуття.

Нова інтерпретація сюжету, що запропонована сучасним українським автором, харків'янином Олександром Чепаловим, перш за все про кохання — кохання приречене і болісне.

— З режисером Дмитром Богомазовим співпрацюємо вже давно, — згадує виконавиця ролі Лоли Оксана Жданова. — коли я ще навчалася на другому курсі, він запропонував мені зіграти у виставі «Роберто Зукко» у театрі «Вільна сцена». Потім були вистави «Співай, Лоло, співай!» та «Весілля сердечне» у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Дмитро Михайлович для мене не просто режисер. Він відкрив мені неймовірний світ театру, і цей цікавий процес відкриття триває й донині.

Згадую, як створювалася перша постановка цієї вистави у Театрі драми і комедії. Почали роботу з пошуку музичного матеріалу. Я запропонувала використати музику норвезького одного гуртку. Вийшло, якщо можна так сказати, стовідсоткове попадання у ціль. Зібралася фантастична команда — Лев Сомов, Андрій Самінін, Михайло Кукуюк, Олександр Кохановський і, звісно ж, Дмитро Богомазов. Виставу грали протягом шести років, були постійні аншлаги…

Коли стали працювати над новою постановкою, то я намагалася починати з того, що вже знаю. Але в процесі репетицій все змінювалося. Виходила абсолютно нова вистава.

Репетиції тривали кілька місяців. Олександр Бегма спеціально написав музику для нової вистави, Михайло Кукуюк створив тексти для пісень, а Олександр Кохановський придумав аранжування. Репетирували разом з оркестром. Все вийшло більш масштабно.

Моя героїня — співачка кабаре, яка просто «горіла» на сцені, мала у житті певні надії, які, на жаль, не збулися і все пішло по іншому шляху. Мої знайомі кажуть, що я теж «горю» на сцені, очевидно цим схожа на свою героїню.

Дуже тішуся тим, що роль Енді грає мій друг Акамл Гурєзов, ми розуміємо одне одного з півслова. Також на сцені Михайло Кукуюк та Олександра Бегма, з якими до цього працювала у Театрі драми і комедії, а ще моя мама — народна артистка України Олена Хохлаткіна. Що стосується інших акторів Театру Франка, яких я раніше мало знала, то спочатку ми приглядалися одне до одного. Цікавим був процес спілкування. Кожен франківець — великий професіонал, унікальна особистість.

У новій постановці вистава набула нових барв. Художник-постановник та художник з костюмів Петро Богомазов у простому знаходить щоь незвичайне, я б навіть сказала геніальне. На сцені лише човен, маяк і штори, але як все це круто виглядає. Костюми теж більш масштабні. На акторах накладений грим клоунів. Ми звикли ділити все на добре і зле. А клоуни — нейтральні, ти не можеш визначити, якими вони є насправді.

Завжди змінюю щось у своїй героїні, додаю нові фарби. Мені здається, що Лола стала дорослішою. Це моя перша роль у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Сподіваюсь на нові роботи. Крім Дмитра Богомазова хотіла б ще попрацювати з молодими режисерами Іваном Уривським та Давидом Петросяном, іншими режисерами цього театру. Коли працюєш з різними режисерами, то здобуваєш багато для себе.

Продовжую грати у Театрі драми і комедії. Нещодавно з виставою «Погані дороги» (режисерка Тамара Трунова) ми їздили до Німеччини, де брали участь у прекрасному фестивалі. Також задіяна ще в одній виставі цього театру — «Гарантія два роки», яку теж поставила Тамара Трунова і у виставі без слів «Вино» (режисер Євген Корняк).

Паралельно знімаюся в кіно. Вже зовсім скоро у прокат має вийти фільм «Я працюю на цвинтарі», де головну роль виконує прекрасний актор Віталій Салій. А попереду ще кілька цікавих кінопроєктів.

Е. Овчаренко. I-UA.TV