МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Чи завжди є вибір?

На камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка відбулася прем'єра вистави «Подорож Аліси до Швейцарії». Постановку здійснив художній керівник театру, народний артист України Станіслав Мойсеєв.

На камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка відбулася прем'єра вистави «Подорож Аліси до Швейцарії». Постановку здійснив художній керівник театру, народний артист України Станіслав Мойсеєв.

В основі вистави п'єса сучасного драматурга, прозаїка та театрального діяча Лукаса Барфуса, який народився 1971 року в Швейцарії. На сьогодні це один із найвідоміших німецькомовних авторів, чиї твори представлені у театрах багатьох країн. А сам письменник — лауреат численних міжнародних літературних, культурних та мистецьких премій.

Уже сама назва п'єси «Подорож Аліси до Швейцарії» викликає у багатьох глядачів асоціації з широковідомими казками Льюїса Керрола «Аліса в країні чудес» та «Аліса в задзеркаллі». Але, якщо у Керрола маленька героїня через яскраву парадоксальну метафору пізнає, відкриває для себе новий світ дорослих, то Аліса Барфуса стоїть на межі іншої сторони задзеркалля — поступового переходу туди, звідки немає вороття.

Головне питання, на яке намагається відповісти автор п'єси, а за ним творці вистави — чи має право смертельно хвора людина добровільно піти із життя. І чи є право в суспільства, лікарів на надання «медичної допомоги» людині, яка ухвалює рішення покінчити життя самогубством? Чи має медицина право вбивати, якщо цього хоче пацієнт?

З одного боку конфлікту смертельно хвора молода жінка Аліса (заслужена артистка України Тетяна Міхіна), яка втомилася жити, з іншого — лікар Штром (Сергій Калантай), або, як його обізвала преса Доктор Смерть, який, не дивлячись на супротив колег, здійснює свою місію.

У п'єсі є ще один конфлікт матері Лотти (народна артистка України Людмила Смородіна) і дочки Аліси. Мати не може змиритися з рішення дочки, скористатися послугами лікаря зі Швейцарії, де, як відомо, дозволена евтаназія. Дочка, яка втомилася жити з хворобою не бачить сенсу в подальшому існуванні. Однак і мати, втративши дочку, також вирішує скористатися послугами лікаря Штрома.

Крім головних, у п'єсі присутні й другорядні персонажі. Медсестра Ева (Світлана Косолапова), пацієнт Вальтер (заслужений артист України Олександр Печериця) та квартироздавач Джон (Олександр Логінов). Саме їхні ролі дозволяють краще зрозуміти логіку вчинків головних персонажів. А завдяки тому, що дія відбувається на камерній сцені, у глядачів мимоволі складається враження, що вони перебувають поруч і є свідками зображених подій.

Ні автор, ні за ним творці вистави не роблять остаточного висновку у такому складному виборі. Вони лише розмірковують, що є істинна гуманність і яка справжня ціна життя. Однак начебто гуманістична філософія лікаря Штрома викликає моральний спротив глядачів, адже за життя потрібно боротися до останнього. Постановку можна вважати сміливим творчим експериментом. А чи знайде така непроста тема відгук у глядацьких серцях — покаже час.

 

Е. Овчарук. IT-UA. 23.03.2017